Психотерапевт
Світлана Логвиненко

Ревнощі — це не про зраду іншого, а про наш страх бути невидимими. Це тихий крик: «Мене замало, щоб ти залишився». Ми ревнуємо, коли втрачаємо власну опору і намагаємося втримати іншу людину, ніби вона — єдиний фундамент нашого світу. Але справжня близькість можлива лише в просторі свободи. Любити — це знати, що двері відчинені, але людина обирає залишитися. Зцілення починається не з контролю, а з повернення до себе. Коли ви будуєте «внутрішній дім», де вам не страшно бути со

Чотири роки еміграції перетворили шок на втому. Ми живемо «між берегами»: побут — там, а серце — вдома. Це розщеплення виснажує, бо дім — це не лише стіни, а право бути собою. Сьогодні наш виклик — знайти сміливість жити там, де ми є зараз, не втрачаючи коріння. Дозволити собі радість сьогодні — це не зрада минулого, а перемога вашої внутрішньої сили. Ви маєте право на цілісність, де б не знаходилися.

Кожна людина має власну історію, цінності та потреби. Індивідуальна психотерапія — це можливість отримати підтримку, яка точно відповідає вашій ситуації. Разом ми створимо простір для глибокого розуміння себе та пошуку шляхів до змін.

Контроль у стосунках часто маскується під турботу, але руйнує довіру й самість. Про страхи, наслідки та вихід із деструктивного циклу.

Стаття досліджує, як екзистенційна психотерапія допомагає знайти сенс життя в умовах осінньої меланхолії, посиленої війною. Через практики логотерапії вона пропонує внутрішні опори, що дозволяють витримати

Коли депресія паралізує, вона відключає внутрішню енергію, мотивацію та здатність відчувати радість. Ми втрачаємо не лише бажання діяти, а й відчуття внутрішньої згоди на своє життя. Ви маєте право на цей біль, на цю апатію. Але ви також маєте право на одужання та наповнене життя. Ваш перший крок — це усвідомлення: “Мені потрібна допомога”.

У статті описано, як встановити кордони, знайшовши свою цінність або мету, заради якої ви свідомо відмовляєте чужим проханням, замінюючи автоматичну згоду на вільний вибір.

Суть життєвої енергії та мотивації криється не у фізичній виснаженості, а у внутрішній згоді — глибокому і свідомому «Так» власним діям, цінностям та життєвому вибору, яке перетворює відчуття обов'язку на відповідальність і свободу.

Ви дізнаєтеся про природу страхів, ефективні кроки для роботи з ними та як перетворити внутрішні перешкоди на можливості для здобуття справжньої свободи та стійкості.

Цей текст — про те, як знайти внутрішню опору у складні часи. Дізнайтеся, як використати тривогу як сигнал до дій, сфокусуватися на свободі вибору і щоденному сенсі. Ваша стійкість — ваш захист.

Самотність у світі мільярдів — це не брак людей поруч, а дефіцит справжності. Ми ховаємося за масками та соціальним шумом, намагаючись заповнити порожнечу, проте втеча лише поглиблює відчуження. Справжнє перетворення власного буття починається з відваги зняти маску і стати собою. Лише той, хто навчився витримувати зустріч із самим собою та плекати любов до власного «Я», здатний на щиру Зустріч з іншим. Не чекайте любові від світу — станьте тим, хто здатен її дарувати.

Свобода — це не просто відсутність межі, а відвага бути автором свого життя. Сьогодні ми часто тікаємо від неї, розчиняючись у чужих очікуваннях, що веде до втрати себе та внутрішніх криз. Проте справжня Свобода починається з прийняття власної унікальності та встановлення меж буття. Це здатність бачити у труднощах не стрес, а виклик, і щодня обирати свій шлях. Тягар вибору стає величчю лише тоді, коли ми беремо на себе відповідальність за власну долю та сміливо кажемо "Так" с

Шлях до мети — це не транзитна зона, а саме життя. Часто, прагнучи великих звершень, ми викреслюємо власне «Я» із теперішнього, перетворюючись на функцію. Проте екзистенція потребує простору та опори вже зараз. Дрібниці — ранкова кава, прогулянка чи спокій — це не забаганки, а генеруючий ресурс вашого буття. Не дозволяйте меті поглинути вашу здатність бути живим. Поверніть собі власний ритм, адже тільки той, хто зберіг себе на шляху, здатний відчути справжню радість від досяг