Останні статті

Коли життя підкидає виклики, а емоції стають важкими, іноді потрібна підтримка. Психотерапія - це не просто розмова, це шлях до себе. Але як знайти того, хто допоможе саме вам? Особливо, якщо ви обираєте онлайн-сеанси. Давайте розберемося разом. Чому обирати психотерапевта онлайн? Онлайн терапія - це зручно. Ви можете залишатися вдома, у своєму комфорті, і все одно отримувати професійну допомогу. Не треба їхати, чекати в коридорах, хвилюватися через час. Але чи всі психотерап

Більшість пар звертається до психолога тоді, коли вже майже все вирішено. Коли сварки стали нормою, близькість зникла, а розлучення здається єдиним виходом. І перше питання яке вони задають: "Чи не пізно?" Відповідь майже завжди одна: ні, не пізно. Але давайте розберемось — коли саме варто звертатись і що відбувається якщо чекати занадто довго. Коли пари зазвичай приходять до психолога Дослідження показують: середня пара чекає від 6 до 7 років після появи серйозних проблем пе

Ви їхали не надовго. Принаймні на місяць. Потім ще на місяць. І ось вже рік. Або більше. Зовні наче все гараздно: безпека, країна, можливості. Але всередині щось не так. Чужа мова, яка дається чужою навіть після років. Люди, які не розуміють, куди ви звідси. І постійне відчуття, що ви застрягли між двома світами: той, від якого ви відірвались, і цим, до якого ще не вдалось приєднатись. Це не слабкість. Це не невдячність. Це один з найскладніших людських досвідів — жити між дв

Раптово. Без попередження. Серце калатає, дихання збивається, думки крутяться по колу і не зупиняються. Здається, що ось-ось — і контроль буде втрачено назавжди. Або що щось справді погане зараз станеться. А потім проходить. І ви не розумієте: що це було? І чому знову? Тривога виснажує не сама по собі — вона виснажує тим, що ви постійно чекаєте наступного разу. Починаєте уникати місць, ситуацій, людей. Метро — небезпечно. Натовп — небезпечно. Зустріч, де «накриє» — краще не й

Ви прокидаєтесь вже втомленою. Ще до того, як встати, ще до того, як почався день. Кожен ранок — це глухий примус. Зробити каву. Вийти. Відповісти. Не тому що хочеться, а тому що так треба. Тіло болить без причини. Пустка всередині, яку не можна пояснити нікому навколо — бо зовні все ніби нормально. Помити голову — вже досягнення. А сон відтягуєте якомога довше, бо якщо заснути — настане завтра. В екзистенційному аналізі ми не питаємо, що з вами не так. Ми питаємо: що для вас