Психотерапевт
Світлана Логвиненко

Ревнощі — це не про зраду іншого, а про наш страх бути невидимими. Це тихий крик: «Мене замало, щоб ти залишився». Ми ревнуємо, коли втрачаємо власну опору і намагаємося втримати іншу людину, ніби вона — єдиний фундамент нашого світу. Але справжня близькість можлива лише в просторі свободи. Любити — це знати, що двері відчинені, але людина обирає залишитися. Зцілення починається не з контролю, а з повернення до себе. Коли ви будуєте «внутрішній дім», де вам не страшно бути со

Чотири роки еміграції перетворили шок на втому. Ми живемо «між берегами»: побут — там, а серце — вдома. Це розщеплення виснажує, бо дім — це не лише стіни, а право бути собою. Сьогодні наш виклик — знайти сміливість жити там, де ми є зараз, не втрачаючи коріння. Дозволити собі радість сьогодні — це не зрада минулого, а перемога вашої внутрішньої сили. Ви маєте право на цілісність, де б не знаходилися.

Кожна людина має власну історію, цінності та потреби. Індивідуальна психотерапія — це можливість отримати підтримку, яка точно відповідає вашій ситуації. Разом ми створимо простір для глибокого розуміння себе та пошуку шляхів до змін.

Контроль у стосунках часто маскується під турботу, але руйнує довіру й самість. Про страхи, наслідки та вихід із деструктивного циклу.

Стаття досліджує, як екзистенційна психотерапія допомагає знайти сенс життя в умовах осінньої меланхолії, посиленої війною. Через практики логотерапії вона пропонує внутрішні опори, що дозволяють витримати

Коли депресія паралізує, вона відключає внутрішню енергію, мотивацію та здатність відчувати радість. Ми втрачаємо не лише бажання діяти, а й відчуття внутрішньої згоди на своє життя. Ви маєте право на цей біль, на цю апатію. Але ви також маєте право на одужання та наповнене життя. Ваш перший крок — це усвідомлення: “Мені потрібна допомога”.

У статті описано, як встановити кордони, знайшовши свою цінність або мету, заради якої ви свідомо відмовляєте чужим проханням, замінюючи автоматичну згоду на вільний вибір.