Психологічна підтримка українців за кордоном
- Світлана Логвиненко

- 16 трав.
- Читати 1 хв
Ви їхали не надовго. Принаймні на місяць. Потім ще на місяць. І ось вже рік. Або більше.
Зовні наче все гараздно: безпека, країна, можливості. Але всередині щось не так. Чужа мова, яка дається чужою навіть після років. Люди, які не розуміють, куди ви звідси. І постійне відчуття, що ви застрягли між двома світами: той, від якого ви відірвались, і цим, до якого ще не вдалось приєднатись.
Це не слабкість. Це не невдячність. Це один з найскладніших людських досвідів — жити між двома ідентичностями, двома мовами, двома життями водночас.
Багато українців за кордоном розповідають одне і те саме: відчуваю, що маю дбати собі дозволити бути добре. Ніби відпочивати чи радіти, коли вдома боліть. Ніби влаштовуватись у нове місце, коли всередині — відчуття, що це зрада. Гречаство за тими, хто залишився.
У моїй роботі я часто зустрічаю саме це: людину в просторі між двома світами. Де вона вже не звідси і ще не тут.
В екзистенційному аналізі ми працюємо не з симптомами. Ми працюємо з питаннями: Хто я зараз, коли все, що було моїм, опинилось позаду? Що для мене значить дом? Як жити повноцінно, коли все вийшло не так?
Це не про те, щоб забути Україну чи зректися з новою країною. Це про те, щоб знайти себе в нових обставинах. Щоб перестати бути де завгодно — і почати жити тут.
Сесії онлайн, українською мовою, з будь-якої країни світу.
Якщо впізнаєте це — напишіть у WhatsApp. Перша розмова безкоштовна.



Коментарі