top of page
Пошук

Психологічна підтримка українців за кордоном

  • Фото автора: Світлана Логвиненко
    Світлана Логвиненко
  • 16 трав.
  • Читати 1 хв

Ви їхали не надовго. Принаймні на місяць. Потім ще на місяць. І ось вже рік. Або більше.

Зовні наче все гараздно: безпека, країна, можливості. Але всередині щось не так. Чужа мова, яка дається чужою навіть після років. Люди, які не розуміють, куди ви звідси. І постійне відчуття, що ви застрягли між двома світами: той, від якого ви відірвались, і цим, до якого ще не вдалось приєднатись.

Це не слабкість. Це не невдячність. Це один з найскладніших людських досвідів — жити між двома ідентичностями, двома мовами, двома життями водночас.

Багато українців за кордоном розповідають одне і те саме: відчуваю, що маю дбати собі дозволити бути добре. Ніби відпочивати чи радіти, коли вдома боліть. Ніби влаштовуватись у нове місце, коли всередині — відчуття, що це зрада. Гречаство за тими, хто залишився.

У моїй роботі я часто зустрічаю саме це: людину в просторі між двома світами. Де вона вже не звідси і ще не тут.

В екзистенційному аналізі ми працюємо не з симптомами. Ми працюємо з питаннями: Хто я зараз, коли все, що було моїм, опинилось позаду? Що для мене значить дом? Як жити повноцінно, коли все вийшло не так?

Це не про те, щоб забути Україну чи зректися з новою країною. Це про те, щоб знайти себе в нових обставинах. Щоб перестати бути де завгодно — і почати жити тут.

Сесії онлайн, українською мовою, з будь-якої країни світу.

Якщо впізнаєте це — напишіть у WhatsApp. Перша розмова безкоштовна.

 
 
 

Коментарі


bottom of page